ЗИМОЮ
Сипле, сипле сніг,
Криє переліг;
Білим килимом лягає
Аж під наш поріг.
Легкий білий пух,
Наче той кожух,
Криє землю, щоб не знала
Стужі й завірюх.
Тишина кругом.
Спи спокійним сном,
Заки збудешся весною
З рутяним вінком.
(Б. Лепкий)
ГРУДЕНЬ
Всі річки тепер в обнові,
Біле скло над бережком.
Ходить грудень по діброві,
Застеляє світ сніжком.
Вишні в інею розквітли,
В білих шубах всі дубки.
Позирають ночі світлі
В розмальовані шибки.
Є вже саночки новенькі,
Є хороші ковзани.
А мороз веселий дзенька,
Налітає з далини!
І така привітна й люба
Тиша білої зими.
І в кімнаті тепла груба,
Й нові книги на столі.
(Т. Масенко)
ЗИМОВІ ЗАБАВИ
За віконцем заметілі
Розкидають віхті білі —
На стежинці, на ялинці,
На Оленчиній хустинці!
На пухнастий килимок,
Що укрив горбки й лісок,
Налаштовують санчата
І дівчатка, і хлоп'ята.
Щічки в нашої Дарини
Наче ягідки калини,
Оченятка у діток
Яскравіші від зірок.
Снігурів барвиста зграя,
Мов ліхтарики засяє.
Галас, сміх, весела гра —
Дітки, що то за пора?
(Ю. Ференцева)
СНІГУРІ
Звідкись гості налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.
Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі...
Де взялась весела зграя,
Жарогруді снігурі.
Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки...
На городах мак рожевий
Так заквітчує грядки.
Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув,
Вгору знявсь, і дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.
Ще хвилина, і, як в казці,
Враз розсипались квітки,
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі.
(О. Олесь)
ЗИМОВЕ
Пада, пада
Сніг лапатий,
Стеле ковдру пухову.
Гей, хлоп'ята,
Зліпим бабу снігову!
Ой як хороше надворі,
Вже давно так не було.
Біля двору
Снігу гори,
Можна взяти
Ще й санчата —
Не з'їжджали ж бо давно!
А у хаті кіт вусатий
Сумно дивиться в вікно.
Пада, пада
Сніг на хати,
Це до нас прийшла зима,
Кіт би теж пішов гуляти,
Та санчат ось, бач, нема.
Ой ти, коте,
Наш воркоте,
Не журися, далебі:
Завтра зранку зробим санки, -
Буде весело й тобі!
(М. Лисич)
СНІГОВА АБЕТКА
Є абетка снігова,
А сліди – її слова.
Заєць слід кладе шнурочком:
Риска — в ряд,
І риска — збоку.
Хто рядочок рівно вишив?
Це пробігла щойно миша.
Рись взуває в капці лапки —
Має слід чотири крапки.
Лось пішов на водопій,
Слід його серед полів —
Наче слід від ковзанів.
(В. Скомаровський)
ЗИМА
Понад луки, ліс і поле
Пролітає трійка коней
І карета кришталева,
В ній — красуня королева.
Поспішає ця чаклунка,
Бо везе усім дарунки.
Для хлоп'яток і дівчаток —
Сніжну гірку до санчаток.
Для зайчаток — шубки нові,
Ведмежатам — колискові.
В діаманти й самоцвіти
Заплела вербові віти.
Сипле срібло на ялини,
Стеле килимом долини
В дитсадку на шибках вікон
Змалювала диво-квіти,
Що ніде таких нема.
Це до нас прийшла зима.
(Н. Вернигора)
ЗИМА-ХУДОЖНИЦЯ
Зима казково біла
Впрягла Чумацький шлях
І все навкруг встелила,
Змінила на очах!
Сніжинки вирізала
І сіяла весь час.
Казкові діаманти
Розсипала для нас.
Ще й пензликом чарівним
Водила по шибках,
Де розквітали дивні
Метелики в казках.
Місточок старовинний —
В далекому кутку
І квіточки чарівні
В забутому садку!
Бурульки, як дарунки,
Розвішала зима.
Казковим візерунком
Милується сама!
(С. Гордієнко)
НАВКРУГИ КАЗКОВІ ШАТИ
Навкруги казкові шати –
Сиве плетиво гілок.
Спробуй зразу відгадати,
Де тут в’яз, а де дубок.
Де калина, де шипшина,
Де черешенька мала?
Все зима запорошила,
Запушила, замела.
Сидять над озером ялинки,
Як сестрички в сповитку,
Біла віхола хустинки
Їм зіткала нашвидку.
І березка – мов лілея –
В платі з ніжних пелюсток.
Замість бантика у неї –
З клена зірваний листок.
(В. Скоморовський)
МОРОЗ
Ходить Мороз надворі
по широкій оборі,
Ще й по горах – дібровах –
У чоботях пухових.
Старий він, сивий він,
З бородою до колін.
Ходить-бродить у шубі,
Біла шапка на чубі.
Ходить лютий, сердитий,
Хоче когось вкусити.
Старий він ,сивий він,
З бородою до колін.
(М. Підгірянка)
З ДОБРИМ РАНКОМ, З ПЕРШИМ СНІГОМ!
Донечко, з добрим ранком!
Глянь за вікно, маленька.
Котик на нашім ганку
З чорного став біленьким.
Сніг йому в очі диха,
Котик кумедно чмиха.
Вуха сховавши в іній,
Диба трамвайчик синій.
З неба летять троянди -
Щічки дітей квітчають.
Мама прасує банти,
Поки співає чайник.
Тато вмиває доню.
Доня смієтся: - Тату!
Треба купити поні -
В саночки запрягати.
Сонце прийшло до ганку,
Котику в очі диха...
Донечко, з добрим ранком!
Донечко, з першим снігом!
(І. Жиленко)
В ГОСТЯХ У ДІДА МОРОЗА
А в Лапландії, дітоньки, гарно!
Я не марно намерзлась, не марно.
Голубі там сніги і заноси,
Круг хатиночки Діда Мороза.
Серед білих снігів таємниче
Палахтіло там сяйво північне,
І світились кристали торосів
По дорозі до Діда Мороза.
Дід Мороз був до мене привітний.
Чай ми пили із липовим цвітом.
Розмовляли про все загадкове,
Про діла новорічні, казкові.
На столі, біля криночки с медом,
Метушився народець кумедний.
Втім, народець той дітям відомий -
То буди звичайнісінькі гноми.
А віконце світилось до ранку.
Тупцювали там лосі під ганком.
Зазирали у вікна, зітхали -
Голубі, з золотими рогами.
А коли я збиралась додому,
Всі кричали: - Не їдь, не пора ще! -
У Лапландії, дітоньки, добре.
Але вдома усе-таки краще!
(І. Жиленко)
ЙДЕ ЗИМА
Йде зима, красуня мила.
В неї сукня сніжно-біла,
Черевички з кришталю –
Дуже зимоньку люблю!
Йде в засніженім уборі,
Очі сяють, наче зорі.
Щоб своє побачить личко,
Дзеркало зробила з річки.
Білі коси розпустила,
Землю лагідно укрила –
Хай спочине до весни
І чарівні бачить сни.
(В. Паронова)
МОРОЗ
Хмура осінь наступила,
Лист зелений пожовтила.
Світанкової пори
Дід Мороз зійшов з гори.
На городі біля тину
Заморозив капустину.
Гей, Морозе, не лютуй
Та капусти нам не псуй!
Скоро сніг уже впаде,
В полі травку замете.
Прибіжать малі зайчата, -
Чим їх будем пригощати?..
(П. Амбросій)
А МЕТЕЛИЦЯ...
А метелиця
Полем стелиться,
Долом падає
Сива тьма...
То з-за лісу,
Наче з кріса,
Вдарила полум'ям
Білим зима.
І як зойкнуло
Сніговертями,
Та на радість,
Та на добро...
Цвітом інею
Сад обсіяний.
Там є господарем
Дід Мороз.
А метелиця
Долом стелиться,
Перекочує через яр...
Усміхаючись,
Роздуваючи
Біле полум'я
Аж до хмар!
В. Ярмуш
ЗИМА
Понад луки, ліс і поле
Пролітає трійка коней
І карета кришталева,
В ній красуня-королева.
Поспішає ця чаклунка,
Бо везе усім дарунки.
Для хлоп'яток і дівчаток —
Сніжну гірку для санчаток,
Для зайчаток — шубки нові,
Ведмежаткам — колискові.
В діаманти й самоцвіти
Заплела вербові віти.
Сипле срібло на ялини,
Стеле килим на долини.
В дитсадку на шибках вікон
Змалювала диво-квіти,
Що ніде таких нема.
Це до нас прийшла зима!
Н. Вернигора
СНІГОВА БАБА
Що за гамір?
Що за гра?
Ліпить бабу
Дітвора.
Ой, у баби
Горб на спині
І ломака
Он яка!
Ніс у баби
З картоплини,
Рот у баби
З буряка!
Ой же, баба снігова,
Біла в баби голова.
(М. Підгірянка)
БАБА СНІГОВА
Баба, баба, баба,
Баба снігова.
З гірки позирає
Начебто жива.
Очі — як вуглини
І морквяний ніс.
Зайчик як побачив —
Дременув у ліс.
Шапка із бляшанки,
Віник у руках.
Не лиш для зайчаток,
Для лисички — жах.
Всі тремтять від страху:
Звірі і птахи.
Тільки не бояться
Раді малюки.
Всіх вона лякає
Баба снігова.
Діток потішає
Сніжна голова.
Сонечко пригріє,
Забринить трава,
Потече струмочком
Баба снігова.
(М. Ровенко)
ПРИВІТ, ЗИМО!
Привіт, зимо!
Чекала я тебе.
Скажи, зимо,
Де ти блукала, де?
Літала вечорами
Холодними ярами,
Чи не втомилась ти?
А я тебе шукала,
А я тобі співала:
— Прийди, прийди, прийди.
Привіт, зимо!
Я знала, ти прийдеш.
Скажи, зимо,
Чи сніжною будеш?
Так хочеться ковзати
На лижах і санчатах
Там, де сніги, сніги.
Лиш стану біля річки,
Щоби зігріти щічки,
А ти кричиш: «Біжи!»
Привіт, зимо!
Не поспішай в світи.
Собі, зимо,
Дорогу замети.
Побачиш гарні квіти.
Зустрінеш тепле літо,
Все буде, як завжди.
А я тобі на свята
Пісень буду співати:
— Прийди, прийди, прийди.
(А. Житкевич)
ЗУСТРІЧ
До нас прийшла зима-чаклунка,
Засклила річку, як вікно,
Намалювала візерунки,
Яких не бачив я давно.
А на моєму підвіконні
Вже тиждень, ніби жартома,
Горять жар-квіти у вазоні,
Яких не бачила зима.
Зима зустрілася із літом, —
Оце так диво! Навіть кіт
Весь день мурликав біля квітів
І обережно нюхав цвіт.
А. Качан
ОЙ ДАРМА-ДАРМА
Ой дарма-дарма.
Що тепла нема.
Це тому, це тому,
Що у нас зима.
Ми санчата візьмемо,
В двір кататись підемо.
Сніг-сніжок пухнастий,
Любимо тебе!
Дід Мороз вусатий,
Подарунки де?
Біло стало, гарно стало
Надворі, надворі,
Прилетіли на калину
Снігурі, снігурі
Ой, як добре на санчатах
Нам із гірочки кататись!
(А. Баголіка)
МОРОЗ
Дід Мороз засніжений,
Руки крижані,
У віконце стукає:
— Відчиніть мені!
Та впустіть погрітися,
Хоч біля дверей...
Бачу, вам тут весело!
Скільки тут дітей!
Ох, якби на вулиці
Я їх упіймав!
Ніжки поморозив би,
Щічки пощипав!
А то, бач, за стінами
У теплі сидять
І пороздягалися,
Та ще й цвірінчать.
К. Перелісна
МОРОЗЕНКО
Височенько чи близенько,
В кожушку чи в шубі —
Умостився Морозенко
На столітнім дубі.
Раз дихнув — і облетіли
Жолуді доспілі.
Ще дихнув — і задзвеніли
Віти посивілі.
Потім дмухав без угаву
І з гори, і з долу,
Шарпав крону кучеряву
Зовсім охололу.
Після хуги снігової
Голо в лісі й в лузі.
Тільки дуб стоїть, як воїн,
В листяній кольчузі.
(В. Скомаровський)
ЗИМОВА КОЛИСКОВА
Ось послухай, завірюхо,
Не лютуй, не злись, не вий!
Хай зайча, укрившись вухом,
Сон побачить морквяний.
Хай зайча у морквяному
Уві сні забуде страх.
Завірюхо, йди додому,
Поки ще видніє шлях!
А я тихо колискову
Про ялиночку святкову
Заспіваю діткам всім.
Ось лише зберу по слову
У торбинку колядкову —
І зайду у кожний дім!
(В. Верхівень)
ПОДАРУНКИ ВІД ЗАЙЧИКА
Через поле, через ліс,
З пагорбка в долинку
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.
Їхав навіть уночі,
Не боявсь нічого,
Бо летіли два сичі
Попереду нього.
І освітлювали путь
Очі їх — вуглинки.
Подарунки привезуть
Вчасно на ялинку.
(А. Музичук)
Добірка кращих байок Івана Крилова для дітей на українській мові для школярів.
Добірка кращих байок Леоніда Глібова для дітей. Байки Леоніда Глібова для школярів.
Короткие и длинные стихотворения на английском языке для школьников о продуктах, готовых глюдах и еде в общем.
Комментарии (6)