Стихи про папу на украинском языке

ВІРШ ПРО ТАТА
 
Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти,
 
Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..
(Т. Корольова)

 
Я НАВЧАЮСЯ У ТАТА
 
Мої руки незупинні то у фарбі, то у глині.
Що не вміють руки нині – перейнять скоріш повинні.
Я навчаюся у тата молоток в руках тримати.
Скоро буду майструвати, бо навчаюся у тата!
(П. Осадчук)

 
МІЙ ТАТО
 
Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі грати:
М’яч від тата не втече!
 
Шити – клопоту багато:
Голка крутиться і все.
Ліпше він ялинку в хату
Нам до свята принесе
 
Він морозиво купляє
Замість супу на обід.
Та зате татусь наш знає,
Як побудувати пліт!
 
З ним цікаво мандрувати,
Горами, ланами йти…
Кращого, ніж рідний тато,
Нам ніколи не знайти!

 
ЛЮБЛЮ Я ТАТА
 
Люблю я тата, і щодня
Любов однакова моя.
Чи він сумує,
Чи співа,
Чи він майструє
Щось бува,
Чи він читає,
Чи мовчить,
І раптом навіть накричить,
Я не заплачу,
Я стерплю.
Бо все одно його люблю!
(О. Бундур. Переклад В. Калини)

 
МІЙ ТАТО
 
Як з усього світу татків
Всіх докупи позбирати,
А тоді мене спитати:
– Котрий найдорожчий тато?
 
– Мій, – скажу я без запинки,
І то буде правда чиста,
Як з дитячої сльозинки
Крапелиночка іскриста.
 
Ви своїх татів хваліте,
Величайте, – я не дбаю –
Та за всі скарби на світі
Я свого не проміняю.
(С. Гордієнко)

 
НАЙКРАЩИЙ!
 
Може він в футбол пограти,
Може книжку почитати,
Супчик може розігріти,
Може мультик подивитись,
Може він пограти в шашки,
Може і помити чашки
Може малювать машинки
Може поскладать картинки
Може везти на собі
Як на швидкому коні
Може він ловити рибу
І полагодити шибу.
Вміє так всього багато —
Мій найкращий в світі тато.
 
(І. Грошева. Переклад Марії Шагурі)

 
СКОРОМОВКА
 
Наш Андрійко вищий Гната,
За Андрійка вищий тато.
А за тата татів тато.
А за татового тата
Вища, мабуть, тільки хата.
(В. Хитрук)
 

ДИВО-ТАТУСЬ
 
Як весняне сонечко,
усміхалась донечка.
В оченятах сяяли
щастя промінці.
Тішилася донечка,
що її долонечка,
крихітна долонечка,
в татовій руці.
 
Щебетала донечка
про жучка та сонечко.
З татком не боялася
навіть павука.
Бо у світі цілому
малюку несмілому
так спокійно й затишно
в тата на руках.
 
І радів за донечку
місяць у віконечку,
на краєчок ліжечка
стиха він присів.
Побажав маляточкам –
хлопчикам й дівчаточкам –
мати добрих, лагідних
диво-татусів.
(Л. Вознюк)
 

 
ЛЮБЛЮ Я ТАТА
 
Люблю я тата, і щодня
Любов однакова моя.
Чи він сумує,
Чи співа,
Чи він майструє
Щось бува,
Чи він читає,
Чи мовчить,
І раптом навіть накричить,
Я не заплачу,
Я стерплю.
Бо все одно його люблю!
(О. Бундур. Переклад В. Калини)

 
ТАТОВА ПОРАДА
 
Хлопчина вбіг із двору в хату,
До тата голосно гука:
- А я провідав у лікарні
Свого найкращого дружка.
Тож правда, тату, я – чутливий
І маю серце золоте?
Замисливсь тато на хвилину
І так сказав йому на те:
- Коли тебе в тяжку хвилину
Людина виручить з біди,
Про це добро, аж поки віку,
Ти, синку, пам’ятай завжди.
Коли ж людині щиросердно
Ти зробиш сам добро колись, -
Про це забудь, аж поки віку,
Мовчи й нікому не хвались!
(Л. Компанієць)

 
МІЙ ТАТО

Немає в світі кращих друзів,
Як я й мій рідний тато;
Ми любимось так дуже-дуже,
Що й годі розказати!
Мій тато добрий і ласкавий,
Всміхнеться — сонце гріє,
Він різні гарні гри-забави
Придумати уміє.
У вільний час книжки зі мною
Читає, оглядає
І мови рідної, дзвінкої
Щодень мене навчає.
Казки розказує чудово,
А знає їх чимало —
Й ловлю кожнісіньке я слово,
Щоб марно не пропало.
Улітку йдемо в парк гуляти,
А взимку — на санчата.
Любити Бога, зла цуратись —
Усього вчусь у тата.
Я кожного шаную тата,
Хоч як їх скрізь багато,
Та лиш таким хотів би стати
Розумним, добрим і завзятим,
Як мій, мій рідний тато!
(Р. Завадовий)

 
ВЕРШНИК
 
На коліні гарно в тата,
мов на конику, скакати!
А на справжньому коні
трохи боязно мені...
(А. Костецький)
 
ХТО НАУЧИТЬ?...
 
Хто научить жити свято,
Батьківщину берегти?
Ну, звичайно, — любий тато, —
Скаже кожний, я і ти.
 
Хто мене щодня голубить,
Зігріває, як вогонь?
Ну, звичайно, тато знову, —
З ним не матимеш журби.
 
Хто навчить любити працю,
Боже славити ім’я,
Зустрічати сонце вранці
Ніжним співом солов’я?
 
Тато! Тато! Звісно, тато! —
Ляже думка на чоло.
Чи було б сьогодні свято,
Якби тата не було?
(С. Рачинець)

 
МІЙ ТАТО
 
У дитячому садочку чула я розмову:
Про своїх татусів діти вели мову.
Каже Костя: «Мій татусь - капітан, я їм горжусь.
Водить в морі кораблі він далеко від землі».
- У мене тато альпініст, - чую я Марину,
Він Говерлу підкорив - найвищу вершину.
- У мене тато програміст...,
- А у мене машиніст...
- Мій спортсмен. - А мій шофер.
- Мій на шахті інженер.
З гордістю усі малята говорили, хто їх тато.
Вийшло так, що татусі у малят найкращі всі.
І завзяті, і веселі, можуть все зробить в оселі.
М'яч із сином «поганяти», і хто слабший захищати.
Якщо разом - все гаразд, татусі найкращі в нас.
(Н. Яременко)

 
 
***
Ми із татом,
Ми — мужчини —
Тато й я!
І робота в нас своя:
Ремонтуємо замки.
Забиваємо гвіздки.
Тук-тук молоток —
І забили ми гвіздок.
(Л. Рева)
 

 
ТАТКОВІ
 
Татусю милий, знаєш це,
Що ти нас дуже любиш –
Стараєшся для нас про все,
Пригорнеш, приголубиш.
 
І за днів наших добрий час
За щастя те дитяче.
Тобі, татусю, милий наш
Ми дякуєм горяче.
(М. Підгір'янка)

 
***
Все на світі вміє тато:
Може шафу змайструвати,
Швидко цвях заб’є у стіну,
Ще й полагодить машину.
Я завжди йому кажу:
– Тату, дай допоможу!
(Я. Мазур)