Вилітали орли з-за крутої гори
Вилітали орли
З-за крутої гори —
Заплакали молодії хлопці,
Сидячи в неволі.
Вони заплакали,
Ще й заголосили:
"А в кого ми, пани-браття,
Цеє заслужили?
Чи в Господа Бога,
Чи в свої громади,
Що нас, таких молоденьких,
В некрути забрали.
В некрути забрали,
Ще й попарували,
На руки й на ноги
Кайдани наклали!
Кайдани наклали,
На соцького скричали:
"Давай, соцький,
Тройку коней вороних,
Та повезем до прийому
Хлопців молодих!"
Привезли під брамку,
Відчинили брамку:
"Ой ви, хлопці молодії,
Становіться в валку!
Ой ви, хлопці молодії,
Становіться в валку,
На поле — плечима,
До солдат — очима!"
"0й ви, солдати,
Ви, дядюшки наші,
Не бийте нас, не лайте нас,
Бо ми діти ваші!
Не бийте нас, не лайте нас,
Тільки научайте,
Бо нашії руки
Цього не робили.
Бо нашії руки
Цього не робили,
Лиш сіяли та орали,
Ціпом молотили.
Бо ми не вчилися
Ружжа вичищати,
Сіяти та орати,
Землю обробляти!"
Ой зацвіла рожа край вікна
Ой, зацвіла рожа край вікна... (2)
Ой, мала я мужа,
Ой, мужа я мала,
Ой, мала я мужа
Пияка.
Нічого не робить, тільки п'є, (2)
Як прийде додому,
Як додому прийде,
Як прийде додому,
Жінку б'є.
— Не бий мене, мужу, не карай, (2)
Бо покину діти,
Бо покину дрібні,
А сама пойду
За Дунай!
Ой, як я на лодку сідала, (2)
Правою ручкою,
А білим платочком,
А білим платочком
Махала.
— Ой, вернися, жінко, додому, (2)
Бо горшки не миті,
І миски побиті,
Горе ж мені жити
Самому!—
Ой, як я вернулась додому, (2)
І горшке побиті,
І миски не миті,
Ой, а діти плачуть,
Їсти хтять.
Ой матінко-зірко
Ой матінко-зірко,
Як у строку гірко:
Куди хилять, то й хилюся,
Бо я всіх боюся.
Ой матінко-зоре,
Яке в строку горе:
Ні доїсти, ні допити,
Ні сісти спочити!
Ой матінко-вишня,
Чи я у вас лишня,
Що ви мене туди дали,
Де я непривишна?
Ой матінко-пава,
Тепер я пропала,
Що ви мене туди дали,
Де я не бувала.
Ой матінко моя,
Тепер я не твоя,
Тепер я вже того пана,
Що задаток дано.
Ой матінко моя,
Тепер я не твоя,
Хіба тоді твоя буду,
Як строку добуду.
Добре тобі, тату,
Задаточки брати!
Прийди, тату, подивися,
Як їх заробляти!
Ти думаєш, тату,
Що я тут паную?
Прийди, тату, подивися,
Як я тут горюю!
Ти думаєш, тату,
Що я тут не плачу?
За сльозами за дрібними
Стежечки не бачу!
Вийду я на гору,
Крикну я додому:
"Вари, мати, вечеряти
Та й на мою долю!"
Варила, варила,
Небагато — трошки:
"Нема ж тобі, моя доню,
Ні миски, ні ложки!"
Ой у полі нивка
Ой у полі нивка,
Кругом материнка...
Там дівчина жито жала,
Гарна чорнобривка.
Жала ж вона, жала,
Сіла спочивати,
їхав козак з України,
Мусив шапку зняти.
Мусив шапку зняти,
— День добрий, — сказати, —
Помагай Біг, дівча моє,
Тобі жито жати!
А дівчина стала,
Йому одказала —
Вона ж йому одказала —
Серденьком назвала.'
А вже цяя слава
По всім світі стала,
Що дівчина козаченька
Серденьком назвала.
А вже ж тая слава
По всім городочку,
Що дівчина козакові
Вишила сорочку.
Ох і не стелися хрещатий барвінку
Ох, і не стелися,
Хрещатий барвінку,
Та і по крутій горі...
Гей, не втішайтесь,
Злії воріженьки,
Та пригодоньці моїй!
Бо моя пригода —
Козацька врода,
Так, як ранняя роса;
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє,
Роса на землю впаде.
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє,
Роса на землю впаде,
Так моя неслава,
Людська поговірка,
Усе марно пропаде!
Наїхали пани
Та ще й орандарі
Воли і вози забирать...
Гей, беріть же ви
Усю худобоньку:
Не маю вам що казать!
А я, як жив буду,
То все те забуду,
Воли й вози покуплю,
Мережані ярма,
Тернові занози
Ще ж бо й сам я пороблю!
На людськую славу
Й тую поговірку
Ще раз у Крим ісхожу;
Повні вози солі,
Повні мажі риби
Ще додому привезу.
Посадила огірочки
Посадила огірочки
Близько над водою,
Поливала огірочки
Дрібною сльозою.
Ростіть, ростіть, огірочки,
В чотири листочки!..
Не бачила миленького
Аж три вечорочки!
На четвертий побачила,
Як череду гнала,
Не сказала "добривечір",
Бо мати стояла.
Летить орел сизокрилий
Та й, летючи, кряче:
"Перекажи дівчиноньці,
Що за мною плаче!
Нехай вона та й не плаче,
Бо я не журюся:
Нехай вона заміж іде,
А я оженюся!"
"Бодай тебе та й женила
Лихая година.
Ізв'язала мені руки
Малая дитина!"
Та забіліли сніги
Та забіліли сніги,
Забіліли білі,
Ще й дібровонька,
Ще й дібровонька...
Та заболіло тіло
Бурлацькеє біле
Ще й головонька,
Ще й головонька...
Ніхто не заплаче
По білому тілу
По бурлацькому,
По бурлацькому...
Ні отець, ні мати,
Ні брат, ні сестриця
Ні жона його,
Ні жона його...
А тільки заплаче
По білому тілу
Товариш його,
Товариш його...
— Прости ж мене, брате,
Вірний товаришу,
Може, я й умру,
Може, я й умру...
Зроби ж мені, брате,
Вірний товаришу,
З клен-древа труну,
З клен-древа труну.
Поховай мене, брате,
Вірний товаришу,
В вишневім саду,
В вишневім саду,-
В вишневім садочку
На жовтім пісочку
Під рябиною,
Під рябиною...
Рости, рости, древо
Тонке, високеє,
Кучерявеє,
Кучерявеє...
Та розпусти гілля
Зверху до кореня,
Лист додолоньку,
Лист додолоньку...
Укрий моє тіло,
Бурлацькеє біле,
Ще й головоньку,
Ще й головоньку...
Та щоб моє тіло
Бурлацькеє біле
Та й не чорніло,
Та й не чорніло...
Од ясного сонця,
Од буйного вітру
Та й не марніло.
Добірка кращих байок Івана Крилова для дітей на українській мові для школярів.
Добірка кращих байок Леоніда Глібова для дітей. Байки Леоніда Глібова для школярів.
Короткие и длинные стихотворения на английском языке для школьников о продуктах, готовых глюдах и еде в общем.
Комментарии (0)