Загадки про речі та предмети побуту

І день іде, і ніч іде,
І третій день, і сьомий.
Іде, не жде,
Відлік веде, не відаючи втоми.
А не стомивсь за вік, тому
(хоч дзвінко серце б’ється),
Що стільки б літ не йти йому,
Він з місця не здвигнеться.
(Годинник)

Ні світ, ні зоря
Проснувшись,
Пішов із двора
Зігнувшися.
Не сам пішов –
А ще двох підчепив.
Як воду знайшов,
То обох утопив.
(Коромисло з відрами)

Що воно за свинка?
Невеличкий зріст,
Із заліза спинка,
Із конопель хвіст?
(Голка й нитка)

Як донизу іде –
То дзвенить і гуде.
Вгору ж я к здіймається –
Плаче-заливається.
(Відро)

Мав спочатку я клинець,
Розгорнув – зробив млинець.
Линув дощ, дзюрчить вода.
Під млинцем я – не біда!
(Парасолька)

У матері цієї
Одинадцять малят,
І кожне з них від неї
Разів коротше в п’ять.
А їх батьком, що як сажень,
І матір не зрівнять.
Хто відає?
Хто скаже,
Як зветься
Ця сім’я?
(Граблі)

Розкажу я про такого,
Що слугує вам в житті.
В носі решето у нього
Та ще й лазня в животі.
Візьмеш – диха паровинням.
На голівці – гуля.
А рука одна – на спині.
Та й вона – кривуля.
(Чайник)

Невеликий
Спритний майстер,
Сам худий та головастий,
А береться до роботи –
Чутно голос на всі боки.
(Молоток)

Влітку – мов її й нема.
Взимку – кожен обійма.
(Піч)

Довгий Мартин
Ліз через тин.
Сам перебрався,
Мов по драбині,
А голова
Залишилась на тині! 
(Горщик)

Товсту пані
З дубових лісів
Підперезали
У сім поясів
(Діжка)

Товстенький бичок
Обсмалений бочок
На вогні весь вік чорніє,
А ніхто не пожаліє.
(Казанок)

Смалена відьма
Гребе, кривонога,
Золота більше
З печі якомога.
(Кочерга)

Туди ріг,
Сюди – ріг.
Середина, мов пиріг.
А сама набита пухом
Під моїм
Вмостилась вухом.
(Подушка)

Ноги є, а не ходжу,
Спинка є, а не лежу.
І сидіння є, а сам
Мушу вік стояти.
А скажіть,
Чи вдасться вам
Хто я, відгадати?
(Стілець)