Жниварські пісні

Жали женчики жали

Жали женчики, жали,
Серпики поламали,
Серпики золоти,
Женчики молодії.

Котився віночок по полю

Котився віночок по полю,
Да просився женчиків додому:
"Ой додому, женчики, ходіте,
Да мене у стодолу візьміте.
Нехай же я в стодолі спочину,
А восени знову на поле вилину.
Бо вже я дрібного дощику напився,
Вже ж я буйних вітриків начувся,
Вже ж я од соненька напікся,
Од ясного місяця насвітився,
На яснії зіроньки надивився".

Нуте, нуте, до межі

Нуте, нуте, до межі,
Варенички у діжі.

Ой нуте, робіть,
Себе не баріть.

Нуте, нуте, по п'ять,
Варенички киплять.

Не будете пильнувать, —
Тут будете ночувать.

Вгору, сонінько, вгору,
Хай я нивочку дожну.

Сидить ведмідь на копі

Сидить ведмідь на копі,

Дивується бороді2:
— Ой диво мені
Об тій бороді!
Ой чия ж то борода
Чорним шовком увита?

Чорним шовком увита,
Сріблом-злотом улита?
Іванова борода
Чорним шовком увита,
Сріблом-злотом улита!
Василева борода
Мачулами увита,
А смолою улита.
1 Жартівлива пісня під час завивання "бороди" після закінчення жнив.
2 "Борода" — пучечок збіжжя, що не жали, а, витрусивши з нього зерно, залишали на ниві