Приказки та прислів’я про гостини

Вітали, але сідати не просили.

Бог дав свято, а чорт - гості.

Будьте, як дома, а поводьтесь, як в гостях.

В гостину збирайся, але вдома пообідати не забувай.

В гості ходить - треба і до себе водить.

Любиш в гостях бувати, люби ж гостей і приймати.

У гостях добре, а вдома краще.

В гостях добре їсти й пити, а вдома спати.

В гостях за їжу останній приймайся, а перший переставай.

Веселий гість - дому радість.

Від податків та гостей не відкрутишся.

Діти в кут, коли гості в хату йдуть.

Гарними розмовами гостей не наситиш.

Гарні гості, та не в пору.

Риба і гості псуються через три дні.

Гість рідко буває, та багато бачить.

Гість гостя ненавидить, а господар обох.

Гість першого дня - золото, другого - срібло, а третього - мідь: додому їдь.

Гість хазяїнові не укажчик.

Гість – як невільник: де посадять, там і сидить.

Гості об'їдять кості.

Гостя по одежі стрічають, а по розуму проводжають.

Гостям сміх, а хазяям сльози.

Господи-боже, чи мав ти гості?

Два рази гостям рад: раз, що приїхали, а раз, що від'їхали.

Де часто гостина, там голод недалеко.

Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що не постав, то їсть.

Добрі гості, та в середу трапились.

Дома їж, що хочеш, а в гостях, що дадуть.

Рад би гостю - хліба шкода.

Коли їдеш у гостину, бери хліб у торбину.

Їхало помело: в гостях у віхтя було.

Коли надувся, як сич, то гостей не клич.

Ліпше свій гість, як чужих шість.

Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати, - хоч зимуй!

Один гість - радість, два - вага, три - тягар.

Милі гості, чи не надокучили вам хазяї?

Набралося гостей з усіх волостей.

На ласий кусок найдеться куток.

Невчасні гості гірше від татарів.

Непроханий гість гірше татарина.

Незваний гість - гірше вовка.

Незвані гості гризуть кості.

Не звикай у гостях, бо й дома захочеш.

Пішов би в гості, та ніхто не запрошує.

Пора гостям і честь знати.

Прийшов гість та на голу кість.

При пості добре відбути гості.

Ситого гостя добре годувати.

Сідайте, хай ноги для дороги!

То добрий гість, що мало їсть.

Хто гостю радий, той і собаку його нагодує.

Чим хата багата, тим і гостям рада.

Чим багаті, тим і раді.

Чим маю, тим приймаю.

Яка днина, така і гостина.

Який гість – така йому й честь.

Який гість, такий і калач.

Що не є в печі, те й на стіл мечи!

Що хата має, тим і приймає.

Хто перший приходить, тому першому і подають.

Давали їсти й пити, та не було кому просити.

Де тебе не просять, хай тебе там чорти не носять.

За запросини грошей не беруть.

Просили, запрошували, з хати шапку викидали, ледве живим лишився.

Просили на дорозі, щоб не були на порозі.

Яке частування, таке й дякування.