Вірші про бабусю

БАБУСЯ
З ранку і до ночі
Трудиться бабуся,
В неї я охоче
Працювати вчуся.
Я бабусю прошу:
Хоч на півгодини
Хай моя хороша
Ляже, відпочине.
Годі їй, старенькій,
Мити, підмітати, -
Я сама скоренько
Приберу кімнати:
Застелю я ліжка,
Підмету підлогу,
Килимок-доріжку
Покладу під ноги,
Я сама усюди
Пил повитираю,
Квітів не забуду
Принести із гаю.
Вже як і годиться,
Все зробить я зможу, -
Я ж бо трудівниця,
На бабусю схожа.
(В. Гродська)

БАБУСЯ НА ПЕНСІЇ
У бабусі нашої щасливі роки -
бабуся пішла на заслужений відпочинок.
Не треба тепер на роботу ходити,
пора відпочивати, стежити за здоров'ям!

Ось тільки в квартирі вона прибирає.
Погладить, сготовит, потім випере.
Коли ж усе в хаті сяє, блищить,
тоді за здоров'ям бабуся стежить!

Як багато уваги вимагають онуки!
До ночі бабуся не відає скукию
Коли всіх вкладе, вгамує,
тоді за здоров'ям бабуся стежить!

Батьки онуків приходять з роботи,
і бабуся їх оточує турботою.
Якийсь втомлений у бабусі вид,
а ніби на пенсії, вдома сидить.
(Т. Бокова)

ПРО БАБУСЮ
Ми з бабусею дуже дружимо.
Ми один одному допомагаємо.
Мені вона ... готує вечерю,
Для неї я ... все з'їдаю.

Я вожу її за ручку.
Не завжди зрозуміє перехожий,
Чи То бабуся мені онука,
То я дитина все ж.

Хто кого веде у «Молочний»?
Хто кого в «Іграшки» тягне?
Ми живемо сім'єю міцної,
Дружимо справжньою дружбою!

Кажуть нам тато з мамою:
- Поруч ви з ранку до ночі.
Тільки спати лягати рано
Що-то бабуся не хоче.

Не бажає міряти калюжі
І пісок вважає брудним!
В іншому - ми дуже дружимо,
Незважаючи на різний вік.
(Т. Бокова)

БАБУСЯ
У мами - робота,
У тата - робота,
У них для мене -
залишається субота,
а бабуся вдома - завжди!
Вона не сварить мене ніколи!
Посадить, нагодує:
«Та ти не поспішай!
Ну що там у тебе скоїлося,
розкажи?»

Я кажу, а бабуся
Не перебиває,
По крупинках гречку
Сидить-перебирає...

Нам добре ось так, удвох,
та будинок без бабусі не будинок.
(О. Григор'єва)

У БАБУСІ НА ПОЛИЦІ
У бабусі на полиці
Нитки та голки,
Ножиці сталеві,
Мереживні стрічки.
Бабуся шиє цілий день,
Їй допомогти хочу скоріше.
Я беру клаптик,
Голку і моток ниток.
Швидко і спритно
Шию друзям обновки.
Носи, Мурка, сарафан,
А тобі, Барбос, каптан!
Пісню запеваем,
Бабулі допомагаємо!
(Т. Бойко)

БАБУСИНІ РУКИ
Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно.
Вона у всіх затії
Зі мною заодно.

Я з нею не знаю нудьги,
І все мені любо в ній.
Але бабусині руки
Люблю все сильніше.

Ах, скільки ці руки
Чудесного творять!
То рвуть, то шиють, то миють,
Щось майструють.

Так товсто мажуть пінки,
Так густо сиплять мак,
Так грубо труть сходинки.
Пестять ніжно так.

Моторні, - дивіться, -
Готові цілісінький день
Вони танцювати в кориті,
Шастати по коморі.

Настане вечір - тіні
Сплітають на стіні
І казки сновидіння
Розповідають мені.

До сну нічник засвітять -
І тут замовкне раптом.
Розумніше їх немає на світі
І немає добрішими рук.
(Л. Квітко)

БАБУСЯ МОЯ
Найкрасивіші
Хто ростить квіточки?
Найкрасивіші
Зв'яже хто шкарпетки?

Бабуся, бабуся,
Бабуся моя.
Бабуся, бабуся,
Зі святом тебе!
(Е. Гомонова)

ДУЖЕ БАБУСЮ ЛЮБЛЮ!
Їй я допомагаю.
У магазині все куплю,
В будинку підмітаю...

Сапаю і город,
Наношу водиці.
А коли місяць зійде,
Казка мені присниться.

Цю казку у вікна
Бабуся розповість.
Засинаю, а вона
Мені шкарпетки в'яже.

Щоб морозною взимку
Не замерзли ніжки
У мене, її рідний
І улюбленої крихти.
(Т. Маршалова)

МОЯ БАБУСЯ
Зі мною моя бабуся,
Отже, головний у домі - я,
Шафи мені можна відкривати,
Квіти кефіром поливати,
Грати подушкою в футбол
І рушником чистити підлогу.
Можу я їсти руками торт,
Навмисне грюкати дверима!
А з мамою це не пройде.
Я вже перевірив.
(Р. Рождественський)

ТУРБОТА
Якщо онуки веселі, -
Бабуся поготів:
- Бач, распелись, як щиглики,
До чого ж гарно!
Якщо онуки їсти хочуть, -
Бабусі відрада:
- Хай сидять, нехай їдять,
Підростати їм треба!
Якщо онуки вийшли в сад, -
Бабуся в тривозі:
- Hy як дощ або град,
Адже промочат ноги!
Якщо онуки спати лягли, -
Бабуся не дихає:
- Баю-баю, люлі,
Тихіше, тихіше, тихіше!
Чистота, тиша,
Теплота, дрімота.
Ось яка вона -
Бабуся-турбота!
Hy а ви? Які?
Як там з бабусею ви?
(О. Благинина)

ПРО БАБУСЮ
Ось, якщо я бабусею буду,
Клянуся, ніколи не забуду,
Що онуці, а може бути, онуку
Давати кожен день на обід:
Насыплю я в праву руку,
Насыплю я в ліву руку,
І просто насыплю на блюдо,
Горою різнобарвною, цукерок!
Ось, якщо я бабусею буду,
Клянуся, ніколи не забуду,
Що внучку, а може бути, онука
Не варто за двійки лаяти.
А просто, розвіювати нудьгу,
Відправлю до веселого другові
І дам подивитися телевізор,
Довше пущу погуляти.
Але бабуся, вочевидь, забула,
Що в дитинстві любила цукерки.
І, видно, одні лише п'ятірки
Носила з школи вона.
І до неї не ходила подружка,
І їй не шепотіла на вушко,
Що двієчник дідусь Коля
Заждався її біля вікна.
(О. Дюк)

ПРО БАБУСЮ
Стала бабуся
Старою, хворою,
Від ходьби вона
Втомлюється.
Храбым льотчиком
буду скоро я,
Посаджу її
В літак.
Не тряхну її,
Не качну її,
Вона відпочине
Нарешті.
Скаже бабуся:
"Ай да внучок мій,
Ай да льотчик мій!
Молодець!"
(С. Капутикян)

БАБУСІ У ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ
У святковий день жіночий,
Тільки-но розплющу очі,
До бабусі побіжу.
Привітаю і скажу,
Що люблю її без тями,
Бо піклується за нами!
І годує, з нами грає,
Перед сном казки читає!
Може, правда, і посварити –
Та за мить почне жаліть!
І хвилюється безмежно,
Щоб були ми обережні.
Ми із братом і сестрою
Так пишаємось тобою!
І щодня тобі охоче,
Не лише у день жіночий,
Будем про любов казати
І букети дарувати!
(Н. Козленко)