Вірші про дідуся

МІЙ ДІДУСЬ
Дідусеньку мій любий,
Мій любий голубочку,
Давайте я вам ґудзика
Пришию для сорочки.

А хочете, я казочку
Вам гарну розповім
Чи пісню заспіваю
Про ліс прифронтовий?

Аби лиш ваші рани
Не турбували вас —
Ви ж командир, дідусеньку,
Віддайте їм наказ!
(В. Багірова)

НАШ ДІДУСЬ
Наш дідусь життя прожив,
Скарб великий він нажив –
Двійко милих онучат
Скрізь гасають та кричать!
На коліна посідають,
Про минуле розпитають…
Дідом я своїм горжуся –
З Днем народження дідусю!
(С. Гордієнко)

МІЙ ДІДУСЬ
Мій дідусь старенький,
Як голуб сивенький,
По садочку ходить
І мене малого,
Онученька свого,
За ручку водить.

По садочку ходить,
Яблучка знаходить
Ще й з горішків зерна.

Дідусь любий, милий,
Як голубчик сивий,
Голівка сріберна.
(М. Підгірянка)

ОБІЙМИ ДІДУСЯ
- Соромно, онуко.
А чого? Збагни:
Ти сказала – руки
В дідуся брудні.
Руки працювали
П´ять десятків літ.
Є на них від сталі
Сіро-сизий слід.
Чорні зморшки й цятки –
Слід від чавуну.
Шрам багровий – згадка
Про страшну війну.
Почекають друзі,
Гойдалка і м´яч.
Обійми дідуся
І скажи: - Пробач.
(Е. Саталкіна)

ДІДУСЬ
Оцей дідусь колись весною
Маленькі яблуньки садив...
Розрісся сад, умивсь росою,
З плодами віти опустив.

Тепер дідусь погожим літом
У гості внука вигляда,
І яблуневим білим цвітом
Його сміється борода.
(П. Засенко)

ЗІЙДЕТЬСЯ РОДИНА ВСЯ
На горбочку, де вербичка,
Викопав дідусь криничку.
Ой глибока ж та криничка,
Прохолодна в ній водичка.
Все дідусь Іван зробив:
І дашок там спорудив,
Й приладнав під ним вервечку,
Корбу, кухлик, відеречко,
Сад навколо посадив
З вишень, яблунь, груш і слив.
Ми приїдем до вербички,
До садочка і кринички.
До бабусі й дідуся
Зійдеться родина вся.
(Н. Бугай)

ДІДУСІВ МАРШРУТ
Ще місто спить,
А в гаражі
Уже гудуть машини,
Бо їх чекають вантажі
В усіх кінцях країни.
Між водіїв -
Дідусь Антон.
Діла мерщій завершив,
І свій прудкий автофургон
У рейс виводить першим.
Вантаж у нього
Не простий,
Тож гаять час не можна.
Вантаж чекаєм я і ти,
Його чекає кожний.
Багато літ
Маршрут один,
У спеку, дощ, морози,
Дідусь з пекарні в магазин
Нам свіжий хліб привозить.
(А. Музичук)

ДІДУСЕВА ШКОЛА
Максимко вперше в гостях у дідуся,
Дідусь уперше бавиться з онуком.
Внук робить зиму — сипле цвіт на вуса,
Дід робить весну — як зозуля кукає.
Дідусь уміє пасти каченяток.
Онук губити вміє — це не важко.
Уміє дід жуків рябих збирати,
Онук їх вміє випускати з пляшки.
Не знає дід, куди повести ще онука,
Не знає внук, де ще повеселиться.
Максимко вперше вчиться на онука,
А батьків батько на дідуся вчиться.
(В. Василашко)

ДІДУСЬ
Дідусь мій вигадує
Різні дива:
Навпроти, на стінці,
Зайча ожива.
Це пальці у діда
Якісь чарівні -
Тепер ось ведмедик
Живий на стіні.
Долоня праворуч -
І раптом за мить
Вже кішка за мишкою прудко біжить.
Сміється дідусь і мене обійма.
Ні кішки, ні мишки, ні зайця нема.
(М. Моголевич)

НАЙКРАЩІЙ ДІДУСЬ
У мене найкращій дід –
Він очолює весь рід!

Ми йому бажаєм жити
Серед рідних не тужити!
Щоб збулось усе, як треба –
Ти рости, дідусь, до неба!
(С. Гордієнко)