Загадки про зиму

Здивувалося маля:
Стала білою земля.
Щось кружляє, наче пух,
Наче зграя білих мух,
Та додолу опадає,
Все ретельно укриває.
(Сніг)

Візерунки на вікні він намалював мені,
Я по вулиці гуляв – він за ніс мене щипав.
Хто впізнає невідимку, того, що поруч ходить взимку?
(Мороз)

З неба зірочки летять,
Землю укривають,
А коли приде весна –
Всі вони розтануть.
(Сніжинки)

Хто на місці не сидить,
А несеться і летить,
Жваво у танку кружляє,
Наших діток звеселяє?
Звісно, це такі пушинки —
Білі зимові…
(Сніжинки)

Стало біло навкруги –
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я — ….
(Зима)

Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля причепурила -
Пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте — хто вона
Бабуся чепурна?
(Зима)

Біла, гарна, чарівна,
Мов Снігуронька вона.
Землю прикрашає,
Сріблом засипає
Все навколо – наче рай!
Нумо! хто це, відгадай!
(Зима)

Стало біло навкруги –
Я розпушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я — …
(Зима)

Хтось малює на вікні
Квіти, казочки чудні.
Вимальовує старанно
Він узори бездоганно.
І коли ж таке буває,
Коли снігом замітає?
Й хто малює на вікні?
Розкажіть-но ви мені!
(Зима. Мороз)

У холодну зимню пору
Стоїть бабця серед двору.
У бабусі біла шуба,
Діткам бабця мила й люба,
З ними грається охоче,
Та до хати йти не хоче.
(Баба Снігова)