Кого називають патріотом? Твори для 4го класу

1) На мою думку, патріот – це людина з великої букви. По-перше, вона любить свою батьківщину. Навчена берегти природу. Шанує мову і традиції свого народу. По-друге, віддана своєму народові. Сміливо бореться з неправдою. По-третє, готова на жертви й подвиги. У наш неспокійний час патріотами можна назвати волонтерів, добровольців, журналістів, воїнів. Вони сміливо стали на захист рідної землі. На щастя, наша земля багата справжніми патріотами. Ними треба пишатися.

2) Я є патріоткою своєї Батьківщини України. Моя сім’я підтримує усі традиції і свята. ми маємо вишиванки, оберіг, прапор і це є нашою гордістю. Калина, верба, тризуб, ікони, рушники я переглядаю з цікавістю. Я також переживаю за долю нашої держави і боляче мені за загиблих людей. Але я вірю, що Український дух у наших серцях переможе усі негаразди. Я горджусь, що я Українка.

3) Я живу у прекрасній країні – Україні. Вона має багаті землі, розумних і працьовитих людей. Моя Україна – країна, в якій наш народ бере участь у зміцненні нашої держави, та її розбудови. Українська земля багата на мальовничі степи, поля золотої пшениці, рясні сади. Не можна не милуватися красою української природи. Для кожної людини рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Україна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами.

Патріотизм проявляється у тому, що все що робить людина приносить користь її Батьківщині. На мою думку, патріотичні почуття є в кожного з нас і маємо прагнути зробити щось важливе для свої Батьківщини. Тому я вважаю себе справжнім патріотом.

4) Я люблю свою Україну, як матір, не тому, що велика, а тому, що наша. Адже любов до Батьківщини відчуває кожна людина, де б вона не жила. Головне для кожного – тепле почуття любові до своєї землі.

Я є патріотом своєї держави – тому, що це є місце де живуть найдорожчі люди – батьки.

Я хочу, щоб у моїй Україні був мир і спокій. Щоб не плакали діти і матері. І я впевнена, що я і мої друзі будемо жити щасливо у рідній нашій державі – бо Україна наша.

5) Бути патріотом — означає до нестями любити свою землю, народ, своє коріння, покласти весь свій час, силу і працю на вівтар благополуччя своєї держави. Здається, всі ми щиро любимо свою землю, але на що ми готові заради неї. Бути патріотом - означає поважати себе, відповідати за свої вчинки, слова, поведінку, бо ти є представником своєї нації, ти - країна!

Бути патріотом України — це значить шукати задоволення не в тім, «щоб бути українцем», а в тім, щоб було честю носити ім’я Українця. Але це зовсім не означає, що ми повинні ненавидіти тих хто не є українцями. Лише справжні патріоти, об'єднавшись в єдине ціле, підносять культурний та економічний рівень своєї держави, творять нову історію, в якій немає сумних і трагічних дат, а лише чисте і світле майбутнє. Будьмо патріотами!

6) Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує. У широкому розумінні країна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами. Тому ми відчуваємо свою причетність та відповідальність за все, що коїться у державі, тому нам не байдуже, як до нашої Батьківщини ставляться у світі. А патріотизм для мене – це не лише почуття, це дії, спрямовані на те, щоб рідній країні та нашому народові було добре жити.

7) Патріотизм виявляється у тому, що те, що робить людина, приносить благо її Батьківщині. Це й розумні політики, і талановиті вчені, і видатні митці та спортсмени, а також кожен з нас. Ми вчимося, працюємо, будуємо, винаходимо, творимо, прикрашаємо, перемагаємо. Досягаючи успіху в життя, ми тим самим створюємо успіх цілої країни.

Тож, на мою думку, патріотичні почуття є в кожного з нас, і ми маємо прагнути зробити щось важливе для своєї Батьківщини. Проте такі прагнення мають цінуватися. Людина має відчувати, що потрібна своїй країні, тоді вона захоче й зможе посприяти її процвітанню.