Ким я хотів би стати у майбутньому. Твори для 5го класу

1) Хоча я п'ятикласник і попереду в мене багато років навчання у школі, інколи я вже замислююсь над цим питанням. Адже чим раніше я з цим визначусь, тим більше у мене буде часу для того, щоб вдосконалити свої знання з тих предметів, які мені особливо знадобляться у майбутньому.

Мені найбільше подобаються математика та англійська мова. Взагалі, мені цікаво вивчати всі предмети, але математика подобається найбільше за всі. В майбутньому я хотів би отримати професію, пов'язану з комп'ютерами. Бо це сучасна професія. І хоча зараз в нашій країні комп'ютери використовуються не дуже широко, недалеко той час, коли вони будуть використовуватись у всіх галузях життя, а не тільки як іграшка.

Чим більше розвинена країна, чим далі вона пішла по дорозі прогресу, тим більше в ній розвинуті сучасні технології, в тому числі і комп'ютерні. Наша Україна йде шляхом розвитку. Я думаю, що буду потрібний своїй державі з цією професією. Я буду намагатись принести їй користь своїми знаннями і вмінням.

2) Я мрію стати лікарем. Мені ця професія подобається з раннього дитинства. Я пам'ятаю, як лікувала своїх ляльок, як із подругами гралася у «лікарню». А зараз, коли я подорослішала, то напевно знаю, що кращої професії немає. Адже головне в житті людини — це здоров'я, а лікар повертає хворому утрачене здоров'я. Люди у білих халатах викликають довіру. Лікарі приходять на допомогу не тільки на своєму робочому місці, але й там, де виникає в цьому потреба. Професія лікаря дуже відповідальна. Справжній лікар має бути добрим, безкорисливим, благородним.

Саме тому я хочу стати лікарем.

Існує багато лікарських спеціальностей. Я поки що не знаю точно, яку з них оберу. Найбільше мене приваблює робота дитячого лікаря. Він спостерігає за малюками від дня їх народження, а коли треба, надає термінову допомогу. Працюючи дитячим лікарем, я обов'язково принесу велику користь Україні.

3) Хоча я п'ятикласник і попереду в мене багато років навчання у школі, інколи я вже замислююсь над цим питанням. Адже чим раніше я з цим визначусь, тим більше у мене буде часу для того, щоб вдосконалити свої знання з тих предметів, які мені особливо знадобляться у майбутньому.

З усіх предметів, які ми вивчаємо в школі, мені найбільше подобається біологія. Після закінчення школи я, мабуть, піду навчатись у медичний університет — хочу стати лікарем. Це давня і шанована професія. Скільки існує людство, стільки воно хворіє на різні хвороби і потребує допомоги. Споконвіку існували люди, які займались лікуванням. Спочатку це були шамани, а потім, набагато пізніше, справжні досвідчені лікарі. А зараз, в наш час розвинутих технологій, промисловості, з'являються нові віруси та хвороби. Я хочу зробити свій внесок у боротьбу людства з ними.

4) Моя мрія — бути інженером. Я хочу працювати з машинами, з технікою. Коло діяльності інженерів дуже різноманітне: професія інженера потрібна і на землі, і під землею, і на воді, і під водою, і в небі, і в космосі. Інженери там, де треба рухати життя уперед, де потрібні точні розрахунки. Інженер повинен розумітися на бага­тьох точних науках: фізиці, хімії, математиці тощо. Кожен інженер у певному розумінні — винахідник. І його професійне життя важ­ко уявити без постійного вдосконалення своїх знань, своєї майстер­ності. Для цього треба розвивати в собі таку рису характеру, як наполегливість. Цікавитися новинками інженерної техніки. І, зви­чайно, любити свою справу.

Вирішив бути інженером — починай накопичувати знання. Вчися не тільки дивитися, але й бачити. Мені здається, що інженер повинен також бути терплячим, охайним і, мабуть, ще повинен во­лодіти відчуттям прекрасного.

5) Я ще не вирішив, ким я стану в майбутньому. Мене дуже при­ваблює садівництво — можу годинами поратися в землі. На дачі ми з батьками висаджуємо дерева, кущі, різні овочі та квіти. Треба докладати багато зусиль, щоб з маленького паростка виросла силь­на і здорова рослина. Але як приємно бачити результати своєї праці! Сусіди кажуть, що в нас найпоказовіша ділянка у всьому селі.

Ще мені б хотілося стати пожежником — це робота для справж­ніх чоловіків. Треба бути сильним та спритним, щоб побороти по­лум’я. Пожежників називають рятівниками і поважають, бо вони рятують не лише майно, але й життя людей. Щоб відважитися ступити до будівлі, охопленої вогнем, треба виховувати в собі хороб­рість, мужність, а також навчитись ставити чуже життя понад своє.

Не менш захоплюючою мені здається професія дресирувальни­ка звірів. Як цікаво спостерігати в цирку, що виробляють собаки, кішки, ведмеді, тигри та леви. Ось де можливий політ фантазії! Але треба не тільки вміти придумувати номери, а й щиро любити тва­рин і багато працювати, вміти навчити звіра робити те, що від нього вимагається, і настояти на своєму. Я вважаю, що дресирувальни­ком може стати лише той, хто вирішив все своє життя присвятити тваринам.

Я думаю, що згодом зможу обрати собі професію. І тоді при­кладу всі зусилля, щоб стати в ній найкращим!

6) Я б хотіла присвятити своє життя людям: хочу стати лікарем. Чому? Тому, що найбільше диво і найдорожчий скарб у світі - це життя людини. Оберігати здоров'я і життя людей - найблагородніша справа.

Професія лікаря - одна з найдавніших професій на землі. Ще змалку пам'ятаю доброзичливих, лагідних людей у білих халатах, що приходили мені на допомогу, коли я хворіла. Професія лікаря потребує пос-тійного вдосконалення, великих знань, високої майстерності; бо кожен час має свої "хвороби віку". І, на жаль, цим хворобам немає кінця.

Колись лікарі навіть мріяти не могли про пересадження певних органів, а сьогодні - це реальність. Але, на жаль, людство зараз має такі хвороби, як СНІД і невідомі екологічні захворювання. І знову лікарі борються за здоров'я і життя людей.

Війни, екологічні та природні катастрофи, аварії несуть людям біль, горе, смерть. Оперативна своєчасна допомога медиків рятує життя людей, що потрапили в біду.

У роздумах про своє майбутнє я звертаюсь саме до таких особистостей, що раз і назавжди присягнулися словами клятви Гіпократа і не зрадили її, прагнули кожен мірою своїх можливостей служити найгуманнішій справі на землі. Я прагну стати лікарем, бо хочу турбуватися про здоров'я людей, продовжувати їхній вік, вчасно рятувати їм життя, надаючи їм професійну медичну допомогу.

7) Недалеко вже той час, коли я повинна буду обрати свій шлях у житті. Уже зараз я замислююсь над цим і вибір свій уже зробила. Я хочу стати вчителем. Я тільки не вирішила ще — бути вчителем молодших класів чи навчати дітей рідній мові і бути учителем української мови і літератури.

Учитель молодших класів — це перший учитель для кожної дитини. Цю людину пам’ятають усе життя. Бо це вона бере дитину за руку і веде в країну Знань. Вона вчить дітей читати, писати, рахувати. А ще навчає правил шкільного життя, спілкування з іншими людьми. У мене завжди виходило спілкуватися з дітьми. Коли я виходжу на вулицю, до мене з усіх кінців збігаються діти різного віку. І з усіма я знаходжу про що поговорити, що порадити.

А ще мені подобається рідна мова, така співуча, ніжна. Я багато читаю і мені все одно — російською чи українською. Я однаково розумію обидві. Але мені гірко чути, як іноді різні люди — і мої однокласники, і деякі дорослі — висловлюють презирство та зневагу до моєї рідної мови. Не розуміють вони, навіщо треба вчити українську мову. І часто кажуть таке навіть українці! Як же можна так зневажати себе, свій народ, своє коріння? Адже якщо ми, українці, не будемо самі себе поважати, хто ж інший буде це робити. Рідна мова — то коріння народу. Без коріння всохне рослина, без мови зникне народ. А я цього не хочу! Хочу, щоб люди знали рідну мову, пишались нею і тим, що вони українці. Я їм допоможу, ставши вчителем української мови і літератури.